колотися

колотися
[коло/тиес'а]
коул'у/с'а, ко/леис':а, ко/леиц':а, ко/л'уц':а; нак.и/с'а, коул'і/ц':а

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "колотися" в других словарях:

  • колотися — колю/ся, ко/лешся, недок. 1) Викликати почуття болю. || Мати здатність колоти (у 1 знач.). 2) Битися за допомогою холодної (колючої) зброї; колоти одне одного. 3) Піддаватися коленню; розщеплюватися, дробитися. 4) Пас. до колоти 4). •• [І]… …   Український тлумачний словник

  • колотися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • НАДЕЯТЬСЯ — на что, верить, уповать, не сомневаться, ожидать с уверенностью, считать исполненье своего желанья вероятным; это частица авось, выраженная глаголом. На чужое надейся, а свое паси. Колотися, бейся, а все надейся. Век живи, век надейся. Надейся… …   Толковый словарь Даля

  • НАДЕЖДА — парусное судно первой российской кругосветной экспедиции (1803 06, совместное Невой ) И. Ф. Крузенштерна. Построено в 1802, водоизмещение 450 т. Источник: Энциклопедия Отечество христианская добродетель; вера, упование, уверенность в исполнении …   Русская история

  • буцатися — аюся, аєшся, недок. Битися, колотися рогами. || розм. Битися, вдарятися лобами (про людей) …   Український тлумачний словник

  • колючий — I кол ючий а, е. 1) Який може колоти і колотися (у 1 знач.). || Який має колючки; з колючками. || Який викликає почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). 2) перен. Який дошкуляє; дошкульний. || Проникливо гострий (про очі,… …   Український тлумачний словник

  • колоти — I (устромляючи в щось що н. гостре), колотися, штрикати(ся), шпортати II ▶ див. докоряти, розщеплювати 1), рубати I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • колючий — 1) (який може колоти, колотися), кілкий, колький, кусючий 2) (про слово, вислів який завдає неприємного відчуття, ображає), ді[о]ткливий, дошкульний, безпощадний, у[в ]їдливий, їдкий, ядучий, ядушливий, ядушний, ущипливий, різкий, хльосткий,… …   Словник синонімів української мови

  • колючий — прикметник яким колють; гострий колючий прикметник який може колотися; дошкульний …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»